Про музей

Волинський краєзнавчий музей – головний музей Волинської області, найбільший і найдавніший з нині діючих музеїв Волині. Відкритий 16 червня 1929 року у м.Луцьку як Волинський музей.
На базі закладу 1940 року було організовано обласний історико-краєзнавчий музей. У роки Другої світової війни колекція музею зазнала значних втрат, однак уже 1944 року, одразу після вигнання нацистських загарбників з теренів Волинської області, музей відновив свою роботу як Волинський державний історико-краєзнавчий музей. 17 серпня 1985 року Волинський краєзнавчий музей було відкрито у новому приміщенні в центрі Луцька.

відділи та Філії музею

 

Нині Волинський краєзнавчий музей має в своєму складі ще п’ять діючих музеїв. Це філія

Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, створений 1949 року, із сектором – Музеєм „Лісової пісні” в ур. Нечимне (2004 р.), чотири відділи: Художній музей (1973 р.), Музей волинської ікони (1993 р.) і Музей історії Луцького братства (2011 р.) у Луцьку, та меморіальний музей В’ячеслава Липинського (2011 р.) у с. Затурці Локачинського району, Олицький замок.

Музей волинської ікони

Художній музей у Луцьку

Музей історії Луцького братства

Колодяжненський літературно-меморіальний музей

Лесі Українки

Затурцівський меморіальний музей В'ячеслава Липинського

Олицький замок

Музей працює

 

Будні з 9:00 до 17:00
Неділя з 10:00 до 17:00

 

Вихідні: субота, понеділок

Дві куті у музеї
 
3 січня у Волинському краєзнавчому музеї пройшов незвичайний майстер-клас «Не передай куті меду!» Його провели для представників Волинського осередку Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» та їхніх близьких.

 

Співробітники відділу етнографії та народних промислів Волині Людмила Мірошниченко-Гусак та Світлана Чибирак  розказали про давні традиції приготуванні куті, значення тих чи інших її елементи, необхідний посуд та технологію приготування страви.
А далі учасники майстер-класу почали готувати кутю. Спершу охочі спробували потовкти зерно у стародавній ступі. Затим ведучі коментували кожен процес, а запрошені самі по черзі терли мак з горіхами, мішали ситу (мед розведений водою) і заправляли кутю.
Відтак приготували навіть не одну, а дві куті: традиційну та сучасну. Дівчинка Василина керувала процесом приготування традиційної страви, до складу якої входять зерно, сита, мак, родзинки та горіхи. А Владислав заправляв кутю медом, цукатами та халвою. І одна, й друга кутя добре смакували учасникам майстер-класу.

 

Завершився захід колядками (серед них і сучасні про українських воїнів, котрі захищають нас) та розповідями про родинні традиції святкування Різдва.