27 листопада українці всього світу вшановують пам’ять жертв голодомору 1932-1933 рр.  Приспустять державні прапори, пов’язані чорними стрічками, у поминальних панахидах згадають усіх заморених голодом, відкриються виставкові зали з тематичними виставками, телебачення та інтернет наповниться  різноманітною інформацією про трагедію, о 16 год в загальній хвилині мовчання вшануємо тих, хто хотів жити, запалимо свічу Пам’яті. Волинь теж Пам’ятає.

Особливе місце займає блок матеріалів – ”Людяність у нелюдський час”. Архівні документи, спогади очевидців свідчать про небайдужість  волинян до процесів у радянській Україні та до тих, хто на собі відчув голод у 1932-1933 рр. Західноукраїнські видання ”Діло”,”Українська нива”, ”Wolyn” за 1933р.  публікували про голодомор, оголошували про збір допомоги голодуючим. До справи були залучені  ряд українських організацій ”Волинське Українське Об’єднання”, ”Рідна Хата” та багато інших. Рукопис волинського історика Г. Гуртового ”Жертви голодомору не забуті” вражають спогадами про пережите його родиною на Запоріжжі, де лютував голод.

У Волинському краєзнавчому музеї  в актовій залі представлена фотодокументальна виставка ”Спротив геноциду” створена Українським інститутом національної пам’яті спільно із Галузевим державним архівом СБУ. На стендах представлені унікальні документи з архівів, які розкривають не тільки причина та наслідки голодомору, а й масштаби селянського спротиву, його форми і методи.

Книги Андрія Бондарчука – це не тільки художні повісті, а й величезна документальна праця про злочини радянської влади щодо України, про великі людські Серця західників, про неймовірну Людяність у нелюдський час.