Про музей

відділи та Філії музею

 

Нині Волинський краєзнавчий музей має в своєму складі ще п’ять діючих музеїв. Це філія
Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, створений 1949 року, із сектором – Музеєм „Лісової пісні” в ур. Нечимне (2004 р.), чотири відділи: Художній музей (1973 р.), Музей волинської ікони (1993 р.) і Музей історії Луцького братства (2011 р.) у Луцьку, та меморіальний музей В’ячеслава Липинського (2011 р.) у с. Затурці Локачинського району.

Волинський краєзнавчий музей – головний музей Волинської області, найбільший і найдавніший з нині діючих музеїв Волині. Відкритий 16 червня 1929 року у м.Луцьку як Волинський музей.
На базі закладу 1940 року було організовано обласний історико-краєзнавчий музей. У роки Другої світової війни колекція музею зазнала значних втрат, однак уже 1944 року, одразу після вигнання нацистських загарбників з теренів Волинської області, музей відновив свою роботу як Волинський державний історико-краєзнавчий музей. 17 серпня 1985 року Волинський краєзнавчий музей було відкрито у новому приміщенні в центрі Луцька.

Напередодні дня пам’яті 40 святих мучеників Севастійських (22 березня) у Волинському краєзнавчому музеї відбулось веселе етнографічне свято викликання птахів із вирію та закликання весни. Адже до цієї дати зрівнюється тривалість дня і ночі (20 квітня – день весняного рівнодення, початок астрономічної весни). Діти не тільки познайомились із старовинними народними повір’ями, звичаями та обрядами, що супроводжували цей день, але і прийняли в них участь.  

Українці вірили, до дня рівнодення прилітає 40 різних видів птахів. Господині на Сороки пекли 40 медових пісних булочок у формі пташечок. У різних регіонах України їх називають по-різному – жайворонки, голубки, сороки, буслики. Їх дарували дітям, розвішували на деревах в садках, обходили з ними усі вулиці, викликаючи птахів з теплих країв. Очолювала це дійство святково вбрана дівчина. ЇЇ називали Паняночка-Весняночка.

Коли діти вперше бачили на гнізді лелеку, примовляли до нього:

Чорногузе-дядьку,

Зроби мені хатку

І ставок, і млинок,

І вишневенький садок!

Якщо бачили  диких гусей, кидали їм у слід соломинки, приказуючи:

− Гуси, гуси! Нате вам на гніздечко і на здоров’ячко, а нам на тепло!

 

Щоб журавлі оселялися у рідному краї діти, побачивши ключ кидали додолу червоного пояса, приспівуючи:

Журавлі, журавлі,

Колесом, колесом,

Над червоним поясом!

Ваші діти за лісом, за лісом!

 

Але особливе місце у переліку птахів, яких згадують у день Сорока святих, відведене сороці. Казали, що вона на Сороки іменинниця, адже етимологічно слово «сорока» пов’язане словом «сорок», тобто, вона «охрещена» у цей день.

 

На згадку про відвідування музею маленькі екскурсанти отримали подарунки – паперових журавликів та смачне медове печиво у вигляді пташечок – жайворонків.  

− Із краю-кураю

Пташок викликаю:

− Летіть, жайворонки,

До нашої сторонки.

Спішіть, ластів’ята,

До нашої хати –

Весну зустрічати,

Зиму проводжати!

  

 

 

Музей в соціальних мережах

Музей працює

Вихідні

Субота, понеділок

Вівторок - п'ятниця з 9:00 до 17:00

Неділя з 10:00 до 18:00

 

Музей волинської ікони

Художній музей у Луцьку

Музей історії Луцького братства

Колодяжненський літературно-меморіальний музей

Лесі Українки

Затурцівський меморіальний музей В'ячеслава Липинського