Статті

150 років від дня народження А.Ю. Кримського (1871-1942) – українського сходознавця, історика, фольклориста, літературознавця, письменника, перекладача

Народився Агатангел Юхимович Кримський 15 січня 1871 р. у м. Володимирі-Волинському у змішаній родині: по батьковій лінії вона мала татарсько-білоруське коріння, а по материній – польське та литовське. У дитячі роки його батьки переїхали до Звенигородки (нині Черкащина). Навчався Агатангел спочатку в Острозькій протогімназії та Другій київській гімназії, а після закінчення останньої у 1885–1889 pp. він навчався в Колегії Павла Галагана, де познайомився із видатним українським мовознавцем Павлом Житецьким, що вплинуло на його подальшу долю.

У 1889 р. А.Ю. Кримський вступив до Лазаревського інституту східних мов у Москві, після закінчення якого у 1892 р. залишився для підготовки до професорського звання при кафедрі арабської філології. Упродовж 1892–1896 pp. Кримський навчався на історико-філологічному факультеті Московського університету під керівництвом таких вчених, як В. Міллер, Р. Брандт, П.Ф. Фортунатов, П.Г. Виноградов, В.І. Гер’є, В.Й. Ключевський та ін. Після закінчення навчання у 1896 р. склав магістерські іспити з арабістики та слов’янської філології у Петербурзькому та Московському університетах.

У 1896 р. А. Кримський відправився у відрядження на Близький Схід для наукової роботи, а після повернення почав працювати в Лазаревському інституті, де викладав курси історії семітських мов, вивчення Корану і граматичних текстів, читав лекції з історії арабської літератури, викладав арабську поезію і займався проблемами перекладу арабською мовою філософсько-літературних текстів. 1901 р. Кримський очолив кафедру арабської словесності Лазаревського інституту і аж до 1918 р. був професором арабської літератури та історії мусульманського Сходу. Протягом 1900–1918 pp. А.Ю. Кримський також виконував обов’язки неодмінного секретаря Східної комісії Московського археологічного товариства.

У 1918 р. Кримський переїхав до Києва на постійне проживання, де до 1929 р. працював секретарем заснованої гетьманом Павлом Скоропадським Української Академії наук (УАН), а також очолював її історико-філологічний відділ, кабінет арабо-іранської філології, комісію словника живої мови, комісію історії української мови, діалектологічну та правописну комісії.

У 1918–1921 рр. Кримський працював професором всесвітньої історії в Київському університеті. Водночас був редактором «Записок Історично-філологічного відділу Української Академії наук», а з 8 серпня 1925 р. – головою Київського філіалу Всесоюзної асоціації сходознавства, створеного при Всеукраїнській академії наук (ВУАН).

Спочатку радянська влада ставилася до Кримського лояльно, однак з 1929 року було розпочато переслідування вченого. У 1930-х роках він був практично усунений від науково-викладацької роботи. 20 липня 1941 року Кримського було заарештовано співробітниками НКВС, після чого його звинуватили в «антирадянській націоналістичній діяльності» та ув’язнили в одній із тюрем НКВС у Кустанаї Казахської РСР (нині м. Костанай, Казахстан). Виснажений ув’язненням та хворобами, 25 січня 1942 року Агатангел Кримський помер.

А.Ю. Кримський здійснив значний вклад у розвиток української філологічної та історичної науки. Він є автором понад 1000 публікацій – монографій, підручників, статей. Вагоме місце в доробку вченого посідають праці з арабістики, семітології, тюркології та іраністики. Кримський був поліглотом – за різними даними, вчений знав понад 60 мов, а деякі дослідники вважають, що їх було понад 100. Окрім сходознавства, багато уваги Кримський також надавав проблемам розвитку української літературної мови, фольклористичним та етнографічним дослідженням, зокрема з української антропології. Учений був також науковим редактором багатьох словників та збірників. Вільно володіючи майже шістдесятьма мовами, а також знаючи всі діалектні особливості української мови, А. Кримський зробив значний внесок в українське й російське сходознавство та україністику.

 

Іван Чорний, молодший науковий співробітник

відділу науково-експозиційного відділу давньої,

середньовічної та нової історії Волині

 

Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2021 рік / Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк : «Терези» – 308 с.

Посилання