Про музей

Волинський краєзнавчий музей – головний музей Волинської області, найбільший і найдавніший з нині діючих музеїв Волині. Відкритий 16 червня 1929 року у м.Луцьку як Волинський музей.
На базі закладу 1940 року було організовано обласний історико-краєзнавчий музей. У роки Другої світової війни колекція музею зазнала значних втрат, однак уже 1944 року, одразу після вигнання нацистських загарбників з теренів Волинської області, музей відновив свою роботу як Волинський державний історико-краєзнавчий музей. 17 серпня 1985 року Волинський краєзнавчий музей було відкрито у новому приміщенні в центрі Луцька.

відділи та Філії музею

 

Нині Волинський краєзнавчий музей має в своєму складі ще п’ять діючих музеїв. Це філія

Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, створений 1949 року, із сектором – Музеєм „Лісової пісні” в ур. Нечимне (2004 р.), чотири відділи: Художній музей (1973 р.), Музей волинської ікони (1993 р.) і Музей історії Луцького братства (2011 р.) у Луцьку, та меморіальний музей В’ячеслава Липинського (2011 р.) у с. Затурці Локачинського району.

Музей волинської ікони

Художній музей у Луцьку

Музей історії Луцького братства

Колодяжненський літературно-меморіальний музей

Лесі Українки

Затурцівський меморіальний музей В'ячеслава Липинського

Олицький замок

Музей працює

 

Щодня з 9:00 до 17:00

 

Вихідні: субота, понеділок

Шановні науковці !
Волинський краєзнавчий музей і кафедра музеєзнавства, пам’яткознавства та інформаційно-аналітичної діяльності Волинського національного університету імені Лесі Українки готують до видання 12 випуск наукового збірника «Волинський музейний вісник». У збірник увійдуть матеріали Дванадцятого музейного круглого столу та окремі статті.
 
Матеріали для публікації приймаються до 20 вересня 2022 року з урахуванням наступних вимог:
1. Рукопис потрібно надсилати в електронному варіанті у форматі .doc або .docx, редактор Microsoft Word. Назва папки з файлами має відповідати прізвищу автора (Філюк). Текст публікації (до 10 сторінок формату А4) повинен бути відредагований автором.
 
2. Послідовність структурних елементів статті:
ліворуч – УДК (кегль 12), у наступному рядку праворуч – ім’я та прізвище автора, посада і місце роботи, вчене звання, науковий ступінь (напівжирний шрифт, курсивом, кегль 14). Через рядок – назва статті (великими літерами, напівжирний шрифт, кегль 14). Після назви статті через один рядок потрібно подати анотацію (250-300 знаків) та ключові слова (5-6 слів чи словосполучень) українською мовою (кегль 12, слово «анотація» не пишеться). Через рядок – основний текст, через рядок після основного тексту – Джерела та література (кегль 12).
 
3. Вимоги до набору статті: Основний текст необхідно друкувати через інтервал 1,5 без перенесень, 14 кеглем, шрифт – Times New Roman. Параметри сторінки: ліве поле – 2,5 см, праве – 1,5 см, верхнє та нижнє – 2 см. Абзацний відступ – 1,25 см (прохання не створювати абзацний відступ за допомогою клавіші Tab і знаків пропуску). Текст набирається без переносів слів. Між ініціалами та прізвищем використовувати нерозривний пробіл (М.ºО.ºФілюк). Обов’язкове розрізнення знаків дефіс (-) та тире ( – ), а також використання лапок такого формату: «» («текст»). Виділення фрагмента тексту можливе курсивом (підкреслення не допускається). Бібліографічні покликання потрібно оформляти так: на одне джерело – [1, с. 4], на кілька джерел – [4, с. 55; 10, с. 15]. Можливе покликання й без зазначення сторінки, якщо йдеться про джерело загалом. Через один рядок після основного тексту – Джерела та література. Посилання на джерела та літературу виключно післятекстові. Оформлювати бібліографію потрібно згідно з останніми вимогами державного стандарту.
 
4. Ілюстрації подаються в електронному варіанті (фото у форматі TIF або JPEG (300 dpi) в окремій папці з файлом з підписами до них (нумерація та підписи фотографій обов’язкові).
 
Статті приймаються лише з дотриманням вказаних вимог і терміну подання.
Статті надсилати за адресою: E-mail: volmus@ukr.net
Оргкомітет
 
Приклад оформлення статті:
УДК
Марія Філюк
кандидатка історичних наук,
старша наукова співробітниця відділу природи
Кременецького краєзнавчого музею,
м. Кременець
ІННОВАЦІЙНІ ФОРМИ ТА МЕТОДИ ДІЯЛЬНОСТІ МУЗЕЇВ ВОЛИНІ
Анотація
Ключові слова
Текст статті, текст статті, текст статті, текст статті, текст статті, текст  
Джерела та література:
1. Жукова О. В. Специфіка музеєфікації видового комплексу пам’яток (на прикладі замкових комплексів ХІІ–XVII ст. Хмельницької області). Вісник Харківської державної академії культури. 2007. Вип. 19. С. 61–68.