Про музей

Волинський краєзнавчий музей – головний музей Волинської області, найбільший і найдавніший з нині діючих музеїв Волині. Відкритий 16 червня 1929 року у м.Луцьку як Волинський музей.
На базі закладу 1940 року було організовано обласний історико-краєзнавчий музей. У роки Другої світової війни колекція музею зазнала значних втрат, однак уже 1944 року, одразу після вигнання нацистських загарбників з теренів Волинської області, музей відновив свою роботу як Волинський державний історико-краєзнавчий музей. 17 серпня 1985 року Волинський краєзнавчий музей було відкрито у новому приміщенні в центрі Луцька.

відділи та Філії музею

 

Нині Волинський краєзнавчий музей має в своєму складі ще п’ять діючих музеїв. Це філія

Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, створений 1949 року, із сектором – Музеєм „Лісової пісні” в ур. Нечимне (2004 р.), чотири відділи: Художній музей (1973 р.), Музей волинської ікони (1993 р.) і Музей історії Луцького братства (2011 р.) у Луцьку, та меморіальний музей В’ячеслава Липинського (2011 р.) у с. Затурці Локачинського району, Олицький замок.

Музей волинської ікони

Художній музей у Луцьку

Музей історії Луцького братства

Колодяжненський літературно-меморіальний музей

Лесі Українки

Затурцівський меморіальний музей В'ячеслава Липинського

Олицький замок

Музей працює

 

Будні з 9:00 до 17:00
Неділя з 10:00 до 17:00

 

Вихідні: субота, понеділок

Впродовж 12 – 19 грудня в музеї читалась лекція «Святий Миколай на гербі Луцька», в якій розглядались також усі інші історичні міські герби. Слухали та обговорювали лекційним матеріал молоді і літні лучани. А розмовляти було про що.

 

У вступній частині розбирались, чому єпископ Миколай Мирлікійський самовіддано допомагав нужденним і відстоював такі християнські цінності, як альтруїзм і милосердя, та ким і у який час створювались житійні повісті про святого і коли вони дістались Русі.
Основним завданням лекції є розбір аґіографічної символіки Миколая Мирлікійського на міській печаті Луцька 16-17 ст. Наприклад, у чому іконографія святого збігається із західною церковною традицією, а що у ній виразне від традицій Східної Церкви. Уже зауважено, що Луцький Миколай разюче схожий на «побратимів» у гербах торгових міст Європи.       

 

Слухачі активно включаються у реконструкцію подій середини XIII століття про облогу монгольським ханом Куремсою літописного Лучеська. Це відбувається через читання літописного тексту, а також критики відповідного фрагменту Галицько-Волинського літопису.
Разом з лекторкою учасники лекторію знаходять на мапі сучасного міста місце, на якому стояла Миколаївська церква – найдавніший храм луцьких міщан поблизу Ринку. Для найбільш ревних і зацікавлених слухачів після лекції завжди пропонувався похід до цього важливого міського майданчика, який все ще НЕ ознакований. Але не цього воєнного року…

 

Приємним бонусом стало усвідомлення, що слухачі усіх поколінь щиро цікавляться подібною проблематикою, й історією загалом. Домовились – будуть ще лекції!    

 

Олена Бірюліна, лекторка, завідувачка Музею історії Луцького братства