Про музей

Волинський краєзнавчий музей – головний музей Волинської області, найбільший і найдавніший з нині діючих музеїв Волині. Відкритий 16 червня 1929 року у м.Луцьку як Волинський музей.
На базі закладу 1940 року було організовано обласний історико-краєзнавчий музей. У роки Другої світової війни колекція музею зазнала значних втрат, однак уже 1944 року, одразу після вигнання нацистських загарбників з теренів Волинської області, музей відновив свою роботу як Волинський державний історико-краєзнавчий музей. 17 серпня 1985 року Волинський краєзнавчий музей було відкрито у новому приміщенні в центрі Луцька.

відділи та Філії музею

 

Нині Волинський краєзнавчий музей має в своєму складі ще п’ять діючих музеїв. Це філія

Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, створений 1949 року, із сектором – Музеєм „Лісової пісні” в ур. Нечимне (2004 р.), чотири відділи: Художній музей (1973 р.), Музей волинської ікони (1993 р.) і Музей історії Луцького братства (2011 р.) у Луцьку, та меморіальний музей В’ячеслава Липинського (2011 р.) у с. Затурці Локачинського району, Олицький замок.

Музей волинської ікони

Художній музей у Луцьку

Музей історії Луцького братства

Колодяжненський літературно-меморіальний музей

Лесі Українки

Затурцівський меморіальний музей В'ячеслава Липинського

Олицький замок

Музей працює

 

Будні з 9:00 до 17:00
Неділя з 10:00 до 17:00

 

Вихідні: субота, понеділок

Відкрилася персональна художня виставка робіт Інни Черкесової «Поєднання історією»

7 грудня 2022 р. у Волинському краєзнавчому музеї відкрили виставку робіт заслуженої діячки мистецтв Інни Черкесової та її учениць. Родом з Миколаєва, після початку російсько-української війни вона переїхала в Луцьк і продовжує творити на Волині. Як професорка Волинського національного університету імені Лесі Українки, Інна Григорівна вже має свої учениць, які під її наставництвом роблять перші кроки у мистецтві.

Відкривали захід при світлі ліхтарів. І в цьому був певний символізм: Україна бореться і попри тимчасові труднощі культура продовжує розвиватися, а майстри представляють свої набутки широкому загалові (адже відтепер гобелени, ляльки-мотанки, графіка та панно доступні відвідувачам ВКМ).

За вагомий внесок у розвиток культури перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук нагородив майстриню грамотою облради. Про вклад Інни Черкесової у волинське мистецтво говорили ректор ВНУ імені Лесі Українки Анатолій Цьось, декан факультету культури і мистецтв Віталій Охманюк та завідувачка кафедри образотворчого мистецтва Ольга Каленюк.

  • 39 своїх робіт (гобеленів, ляльок-мотанок та графічних зображень) пані Інна передала у музей, – зазначила директорка Волинського краєзнавчого музею Оксана Важатко. – Це гарне доповнення нашої колекції, яке показує багатство України, різних її регіонів. Адже у творчості Інни Григорівни ми бачимо інші кольори, інші мотиви, аніж у волинських майстрів.
  • Я з Півдня. Це золотий степ. Але Волинь і Миколаїв поєднує Велике князівство Литовське та князь Вітовт, якого у нас шанують, – так розпочала розмову майстриня, яка є членкинею Спілки дизайнерів України. – Селище Вітовка, де був замок, нині є частиною сучасного Миколаєва. Коли почалася війна і виникла загроза, потрібно було рятувати роботи. Згадала про Вітовта і зрозуміла, що поїду на Волинь.

Гобелени Інни Черкесової глибоко символічні. Про кожну з них вона може розповісти міфічну історію. Їхні назви говорять самі за себе: це і «Дикі білі коні Гілеї», і «Ab ovo», і «За мотивами скіфського золота», і «Скіфські сузір’я», і «Буг-берегиня», і «З еллінських часів Північного Причорномор’я».

Міфологічні мотиви присутні і в ляльках-мотанках (серія «Богині-годувальниці»), та графічних роботах (серія «Кентавроманія»). Разом з тим творчість майстрині не обмежена лише міфологічними мотивами. Свідченням тому представлені роботи «Мазальниці з Кінбурну», «Співоча душа України», «Степовички» тощо.

 

На виставці представлені також роботи студенток ВНУ імені Лесі Українки, яких Оксана Важатко відзначила грамотами ВКМ, адже дехто з них вперше представляє свої твори для публіки. Частина їхніх панно присвячена художниці-шістдесятниці Любові Панченко, яка померла після місяця голодування в місті Бучі під час російської окупації.

Усі роботи можна переглянути у Волинському краєзнавчому музеї. Виставка триватиме до 1 березня 2023 р.