Про музей

Волинський краєзнавчий музей – головний музей Волинської області, найбільший і найдавніший з нині діючих музеїв Волині. Відкритий 16 червня 1929 року у м.Луцьку як Волинський музей.
На базі закладу 1940 року було організовано обласний історико-краєзнавчий музей. У роки Другої світової війни колекція музею зазнала значних втрат, однак уже 1944 року, одразу після вигнання нацистських загарбників з теренів Волинської області, музей відновив свою роботу як Волинський державний історико-краєзнавчий музей. 17 серпня 1985 року Волинський краєзнавчий музей було відкрито у новому приміщенні в центрі Луцька.

відділи та Філії музею

 

Нині Волинський краєзнавчий музей має в своєму складі ще п’ять діючих музеїв. Це філія

Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, створений 1949 року, із сектором – Музеєм „Лісової пісні” в ур. Нечимне (2004 р.), чотири відділи: Художній музей (1973 р.), Музей волинської ікони (1993 р.) і Музей історії Луцького братства (2011 р.) у Луцьку, та меморіальний музей В’ячеслава Липинського (2011 р.) у с. Затурці Локачинського району, Олицький замок.

Музей волинської ікони

Художній музей у Луцьку

Музей історії Луцького братства

Колодяжненський літературно-меморіальний музей

Лесі Українки

Затурцівський меморіальний музей В'ячеслава Липинського

Олицький замок

Музей працює

 

Будні з 9:00 до 17:00
Неділя з 10:00 до 17:00

 

Вихідні: субота, понеділок

7 березня 2023 року У Волинському краєзнавчому музеї відбулася історична година «Жінки в лавах УСС, Армії УНР та УГА (1914–1921)».

На захід завітали студентки Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні.

Старша наукова співробітниця Волинського краєзнавчого музею Яна Лис розповіла, як понад сто років українки зголошувалися воювати в лавах Українських Січових Стрільців, Армії Української Народної Республіки та Української Галицької Армії. Зокрема, й про тих відважних жінок, які боронячи Україну від тодішньої російської агресії, служили на Волині (дехто й безпосередньо у Луцьку) в лавах волинської І Сірої дивізії, VI Січової Стрілецької дивізії, повстанських загонах. Присутні змогли побачити і презентацію світлин воячок тодішніх українських військових підрозділів.

Неодноразово відзначалися паралелі між війною з росією тепер і тоді. Та про українську армію як УНР, так і сучасної України, які в ході реформ стали дозволяти жінкам служити в Збройних Силах. На жаль, у 1917–1921 роках тому ми не втримали свою державу перед лицем переважаючих сил ворога. Однак, опір тривав понад сторіччя і нині ми віримо, що перемога буде за нами. Слава Україні!