Відділ природи Волині

Експозиція

Матеріали відділу розповідають про природу волинського краю, знайомлять з геологічною будовою, кліматом, річками й озерами, багатою флорою і фауною області. Експозиція відділу природи розміщена у 8 залах, доповнена озвученими діорамами.
ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ОБЛАСТІ. ГЕОЛОГІЧНА ІСТОРІЯ ТА ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА ТЕРИТОРІЇ ВОЛИНІ. КОРИСНІ КОПАЛИНИ. РЕЛЬЄФ

Волинська область з центром у м.Луць кубула створена 4 грудня 1939 року. Розташована на північному заході України. Площа 20,14 тис. кв. км, населення понад 1 млн. чол. Координати області – 50° 18' і 51° 54' північної широти та 23° 45' і 26° 05' східної довготи.
Геологічна будова краю обумовлена геологічною історією Землі, про що розповідає геохронологічна таблиця. Надра Волині багаті на кам’яневугілля, торф, природний газ, мідь, фосфорити, бурштин, підземні мінеральні води, сапропель, будівельнусировину,

Поверхня області рівнинна. Найвища точка в межах Волині сягає 292 м (на півдні), найнижча – 139 м над рівнем моря у долинір.Прип’яті.

КЛІМАТ ТА ФЕНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВОЛИНІ

Клімат Волині помірно континентальний, вологий з м’якою зимою, нестійкими морозами, частими відлигами, затяжними весною і осінню.
Діорами „Зима”, „Весна”, „Літо”, „Осінь” (худ. І.Б.Александрович) унаочнюють сезонні зміни в природі Волині.

ВОДИ ВОЛИНІ

Завдяки значній кількості опадів та високому рівню ґрунтових вод область багата на поверхневі води. Тут 137 річок, загальна протяжність яких 3667,8 км. Найбільші – Прип’ять з притоками, Стир, Стохід, Турія, Вижівка і Західний Буг. Волинь називають краєм озер, їх 269, в тому числі і найбільше озеро України – Світязь (площа 2750 га, середня глибина 7 м, максимальна – 58,4 м).

В експозиції представлена діорама „Озеро Світязь” (худ. Л.А.Жабинський). Світязь розташований на північномузаході області, входить в групу Шацьких озер. У водоймах області зустрічаються 36 видів риб, з них 22 мають промислове значення. Окрема вітрина  знайомить із мешканцями водойм Волині.

ГРУНТИ ВОЛИНІ

Для поліської частини Волинської області характерні дерново-підзолисті, дернові, лучні, болотні грунти, перегнійно-карбонатні грунти та торфовища. У межах Волинської височини переважають чорноземи типові, чорноземи опідзолені та сірі лісостепові опідзолені грунти. В експозиції – моноліти найпоширеніших грунтів області.

РОСЛИННИЙ СВІТ

Флора Волині налічує близько 1,4 тис. видів вищих спорових і насінних рослин. Поширені ліси, луки, болота, трапляються чагарникові пустощі, залишки остепнених лук, лучних степів, торфовища та водойми.
34, 6% площі області (697,6 тис. га) займають ліси. Для Полісся характерні соснові бори, дубово-соснові, березові, вільхові, ялинові ліси. У лісостеповій частині ростуть дубово-грабові ліси. В експозиції подана карта рослинного світу області, рослинність основних типів лісів.
На території області зростає понад 200 видів лікарських рослин. Експозиція знайомить з деякимиїх видами – бобівник трилистий, звіробій звичайний, золототисячник зонтичний, первоцвіт лікарський, цмін пісковий, верес звичайний та інші. Подана карта їх поширення та календар збору.
Діорами „Лісостеп” і „Полісся” (худ. Б.В.Розанов) доповнюють експозиційну розповідь про лісові ландшафти.
Гербарій та ілюстрації дають уявлення про рослинність суходільних, низинних та заплавних лук Полісся і лісостепу.
Окрема музейна збірка представляє рідкісну флору Волині. Понад 100 видів рослин (лілія лісова, венерині черевички, коручка болотна, пальчатокорінник травневий, водяний горіх плаваючий), що зростають тут, занесені до Червоної книги України.

ТВАРИННИЙ СВІТ. ОХОРОНА ПРИРОДИ

Багатий і різноманітний тваринний світ Волині. Тут зареєстровано 353 види хребетних: риб – 36, земноводних – 12, плазунів – 8, птахів – 241 (близько 180 гніздових), ссавців – 64. Зоогеографічна карта знайомить з місцями їх поширення.
Тематична експозиція побудована за екологічним принципом. Тварини культурного ландшафту – орних земель, суходільних лук – представлені чучелами птахів – бджолоїдки, сорокопуда сірого, сови болотяної, шпака звичайного, горобця, сича хатнього, боривітра, перепела, сиворакші та інших; звірів - лисиці звичайної, куниці кам’яної, тхора чорного, хом’яка, ховраха крапчастого. Тварини водойм і річкових заплав показані видрою, ондатрою, а також птахами – ремезом, лискою, бугаєм, сірою чаплею, кроншнепом великим, лебедем, гагарою, бекасом та іншими.

Тваринний світ волинських лісів багатий та різноманітний. Це птахи – одуд, іволга, дятел (зелений, сивий, великий строкатий), жовна, повзик, підкоришник, синиці (велика, голуба, московка, довгохвоста), зозуля, сова вухата, сова сіра, підорлик малий, великий, канюк та багатоінших. Звірі лісів – борсук, білка, лисиця, заєць-русак, їжак, куниця лісова, горностай, кабан, олень європейський, плямистий. Біогрупи „Вовк на полюванні”, „Дикий кабан'', „Олень благородний”, „Лосиха з лосеням” презентують особливості екології найбільших тварин Волині.

Близько 110 представників тваринного світу Волині занесені до Червоної книги України, серед них: глухар, тетерук, рябчик, журавель сірий, лелека чорний, підорлик малий, пугач, рись, дикий кіт, лось,  зубр.
Діорама „Зубри в Цуманській пущі” (худ. І.Б.Александрович, Є.С.Антохін) представляє рідкісну тварину – зубра європейського, найкрупнішого представника фауни Європи. Довжина самців до 3 м, висота в холці до 2 м, вага 1-1,2 т. Винищений у ХVIII столітті, він повернувся до волинських лісів у 1965 році.

Привертає увагу відвідувачів виставка ,,Мисливські трофеї князів Радзивілів”, які впродовж багатьох століть були носіями мисливських традицій на Волині. У мисливському салоні Олицького замку (їх волинської резиденції) виставлялись трофеї: опудала, черепи, роги, шкіри впольованих тварин. За традицією на черепи наносились мітки – малюнок князівської корони, ініціали мисливця, дата та місце відстрілу тварини. На виставці представлені черепи або лобові кістки із рогами самців лося, оленя благородного, козулі європейської. Винятковою красою відзначаються роги самця європейської лані, яка ніколи не водилася у нашому краї. Заможні волиняни завозили цього витонченого західноєвропейського оленя для окраси своїх парків.

Князі влаштовували в своїх лісах найбільші в Європі полювання, запрошували шанованих гостей. Узимку 1932 року у Цуманській пущі був проведений санітарний відстріл диких кабанів, що шкодили посівам сільськогосподарських культур. Про масштабність цієї події свідчать світлини сцен полювання.